Реставрація дерев’яної скульптурної групи «Голгофа» в подвір’ї Вірменського собору

Дерев’яний різьблений вівтар Голгофа, що у дворику Вірменської церкви у Львові – унікальна пам’ятку у стилі рококо, яка сьогодні привертає особливу увагу туристів. Дивом зберігшись до нашого часу, і переживши радянську окупацію, останні десятиліття вона була у надзвичайно поганому стані. Реставрація 2010-2013 років фактично врятувала вівтар від знищення.

Про цю пам’ятку багато років мало знали, вона наче існувала за межами міської реальності. Так було через те, що у Вірменській церкві було фондосховище Національного музею у Львові і територія фактично була закрита. Після відкриття церкви для вірян 2002 року постало питання реставрації як самого собору, так і елементів у двориках. Зроблений з дерева, вівтар, якому понад 300 років, був дуже пошкодженим – кожної хвилин він міг розсипатись.

Одними з перших про необхідність нагальної реставрації почали говорити ЛОО Українське товариство охорони пам’яток історії та культури та благодійний фонд «Збереження історико-архітектурної спадщини Львова». У 2003 році було замовлено фахові дослідження вівтаря фахівцям Державного науково-технологічного центру консервації та реставрації «Конрест». Реставраційні ж роботи вдалось розпочати лише 2010 року.

Відновлення цього вівтаря стало справжнім викликом для команди фахівців з двох країн – Польщі та України – і тривало три роки. Відновлювали унікальну пам’ятку за фінансового сприяння міністерства культури Польщі, Фундації вірменської культури і спадщини з Польщі. Керував роботами спеціаліст по реставрації дерев’яних пам’яток з Варшавської Академії Мистецтв Анджей Казберук.

Як вдалось з’ясувати реставраторам під час детального вивчення пам’ятки, вівтар складається з трьох різних частин – фігури розіп’ятого Христа, двох жіночих – Матері Божої і Марії Магдалини, і дерев’яного тла, на якому змонтовані усі фігури. Композиція, різнорідна за технологією і методом різьблення, змонтована в єдине ціле в середині XVIII ст. Найстарішим елементом вівтаря є фігура Ісуса Христа на хресті, яка могла бути вирізана ще у ХV ст., а найновіші елементи датуються XVIII століттям. Тло вівтаря складається з понад 250 елементів, змонтованих в єдине ціле. Тут використана рідкісна техніка – у дерево впресовано мілко потовчене різнокольорове скло, яке блищить. Більшість кам’яних елементів «Голгофи» теж вкриті дрібними уламками різнокольорового скла.

Щоб провести реставрацію, вівтар спершу розібрали на частини. Згодом для монтажу використовували старі ковані цвяхи, а не сучасні монтажні технології. Реставратори очистили й відновили основні фігури вівтаря та замінили втрачені фрагменти. Філігранна робота з заміни елементів тла вівтаря була найбільш тривалою, частину їх відновили на місці, а частину замовляли у Німеччині. Спеціально для монтажу було реставровано стіну будинку на вул. Краківській, 14, до якої кріпиться вівтар. Вівтар захистили дерев’яним дашком. При реставрації експерти використовували чимало старих світлин, і навіть відео, серед них і кадри з радянського фільму «Три мушкетери», де Львів «зіграв роль» Парижа.

Книжки - як люди. Іноді їх шанували і приходили до них за порадою, іноді вони поневірялися разом зі своїми власниками у висланнях. Одні книжки - палили на вогнищі, бо вважали їх єретиками. Інших – калічили, вирізали частини тіла, називаючи це…

Показати більше...

2010 року десятки небайдужих львів’ян, серед яких були, зокрема, реставратори, пам’яткоохоронці, фотографи, журналісти, програмісти, музиканти, студенти та багато інших взялись рятувати одну з найбільш цікавих скульптур вулиці Січових Стрільців - скульптуру Меркурія на будинку №3. Так народилась і три роки…

Показати більше...